"Не зважаючи ж Бог на часи невідомости, ось тепер усім людям наказує, щоб скрізь каялися" (Біблія, Дії 19:30)
Болить душа пророка за народ
І за його земнії мандрування, -
До Бога не голосить: "Мій Господь",
А у собі плекає нарікання...
Болить душа пророка... - Молитви
Щодня злітають з уст в висоти неба.
Хоч й сил бракує, просить: "Їм прости,
Не знають що Одного їм лиш треба".
На варті цій поставив його Бог.
Й Свої Слова до уст його вкладає,
Щоб йдучий світом, між земних доріг
Спинивсь, почув, чи себе не впізнає?
Бо Слово Боже - зеркало душі.
На жаль, не кожен в Нього заглядає.
А ти, пророку, чуєш, не мовчи, -
Тебе Господь до цього закликає!
Хай знає люд, між ними був пророк
Із Словом Божим, котре не вмирає.
...Народ відкинув, полюбив порок...
Життя іде. "Покайтеся!" - лунає.
|
