Десь у Плеромі тихо та огрійно...
Немає конкуренції, війни.
Там пахне портулак і жовте сіно.
Мотається і рветься сонценить...
Сидять вчорашні недруги у колі,
Попихкують, підкашлюють, гудуть.
Не треба амуніції та солі.
Вирішують: у чому ж смерті суть?
Так довго не приходить Мати Божа.
Так гірко, несусвітньо в далині.
Комп зависає... Щит на огорожі.
І ніде наловити щук, линів.
І кожному відкрилося дитяче.
І виходу немає у пітьму.
Плерома набрида – жовтогаряча.
Хоча – нарешті – просторо уму.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Бога дома нет - Olavi Kotsalaynen Просто в жизни,в определенное время наступает момент когда нужно сделать шаг.Не упустите Свое время - сделайте шаг на встречу Господу ! Я уверяю Вас - Вы об этом никогда не пожалеете. Amen.
Поэзия : Мудрые дети... - Варвара Скобарка Это мой отзыв на видео и размышления в блоге Сергея Торонто.
http://blogs.mail.ru/mail/sergeytoronto/2FFFDFBF4C0D43D4.html
