Воспойте Богу! Он реален!
Воспримет славу наш Творец.
Велик Господь и достохвален!
Он есть начало и конец!
Он небеса творил и землю,
Величье славы перед Ним!
Пусть ухо Слову правды внемлет,
Пусть будет Он вовеки чтим.
Во благолепии - Высокий!
Пред Ним трепещет вся земля.
Придём в смирении глубоком,
Его величие хваля.
Основы заложил Вселенной,
Её законы утвердил.
Предвечный Бог Святой, не тленный
Всю тварь земную сотворил.
Скажите: царствует Всевышний!
Да веселятся небеса!
И от Земли да будут слышны
Хвалебных песен голоса!
Как полн любви Господь всесильный!
Христос нас жертвой искупил
И в милости Своей обильной
Вину греха навек простил.
Судить по правде будет Землю,
Нежданно Он придёт, как тать,
Лишь сердцем веруй, Слову внемля,
Чтоб чистым пред Христом предстать.
Возрадуется всякий верный
И в малых, и в больших делах,
А не послушен раб и скверный
Приемлет осужденья страх.
---------
Приди, заблудший, и покайся,
Не ожидай другого дня,
Христовой Жертвы не чуждайся,
Спасённым будешь от огня. Февраль 2011
Ионий Гедеревич ,
Salem, USA
Поднимаю в небо взоры,
Где сияет красота;
Голубые там просторы,
Там живёт моя мечта.
Для души там дом готовый;
Путь закончится земной,
И войду я в мир тот новый,
В мир чудесный и святой.
Прочитано 3758 раз. Голосов 5. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
